- юний
- -а, -е.Молодий, дуже молодий. || Який буває у молодих. || Власт. юності (у 1, 3 знач.), юнацтву (у 2 знач.). || Малолітній (про дітей, підлітків – учасників яких-небудь наукових гуртків, аматорів якогось виду мистецтва і т. ін.). || Який недавно з'явився, почав існувати, рости (про рослини). || перен. Який недавно почався, виник, щойно почав свою діяльність і т. ін. || у знач. ім. ю́ні, ю́них, мн. (одн. ю́ний, ю́ного, ч.; ю́на, ю́ної, ж.; ю́не, ю́ного, с.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.